1. У льотчиків, серце несхитне й тверде, рука неухильно машину веде, і тільки вогонь висяває в очах, коли вони в низ поглядають на шлях. 2. Відчувай у думці кожен порух, тонко розумій усе навкруг, той хто лає не завжди твій ворог, той хто хвалить не завжди твій друг. 3. Потім, літо поверне на oсінь, і в степу де торохтів комбайн, і де кишіли ящірки, цвіркуни, коники, раптом стане тихо й порожньо. Пояснення: На рахунок синтаксичного розбору не дуже розумію що це, тому вибачте...
1. У льотчиків, серце несхитне й тверде, рука неухильно машину веде, і тільки вогонь висяває в очах, коли вони в низ поглядають на шлях. 2. Відчувай у думці кожен порух, тонко розумій усе навкруг, той хто лає не завжди твій ворог, той хто хвалить не завжди твій друг. 3. Потім, літо поверне на oсінь, і в степу де торохтів комбайн, і де кишіли ящірки, цвіркуни, коники, раптом стане тихо й порожньо. Пояснення: На рахунок синтаксичного розбору не дуже розумію що це, тому вибачте...
Де тут відокремлене означення?
І не перлину холодну серце народить мое, а світлу троянду червону живу і пахучу.