"Мрію словом я торнутись серця", присвячений ювілею Лесі Українки. публіцистична стаття...

Аналіз вірша "дівча" андрій малишко дівча стояло і співало, сріблясту ниточку вело про те, що радості замало і зло людині — всюди зло; без батька й нені, в самотині, убогий вичахне обід, що тяжко жити сиротині, і шлях — не шлях, і брід — не брід. а від петрівців, з синьодолу, із трав, із неба — звідусіль нам осінь винесла до столу солдатський хліб, росу і сіль. і так хотілось, як на свято, в людському щедрому гурті, всю землю з радістю віддати отій маленькій сироті; щоб стала осінь біля тебе — весною щедрості, дитя! ревло над шляхом сиве небо про світ, сирітство і життя.