Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього друга, то вона вже по-справжньому щаслива.
Ось, наприклад, задзвонив телефон, і ти, спотикаючись, мчиш до слухавки. Бо це твій найкращий друг! Він тобі пропонує сходити в кіно на суперблокбастер, і ти кидаєш всі свої справи, пишеш батькам записку і в гарному настрої йдеш на зустріч. Якщо так, то ти володар найціннішого скарбу — дружби.
Хто ж такий справжній друг? Це людина, яка завжди говорить тобі правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це людина, яка не пліткує в тебе за спиною, завжди прагне до Така людина завжди піднімає настрій, даруючи свою щиру та теплу посмішку. Якщо ти маєш таку людину, то ти повинен цінувати її, відповідати взаємністю, даруючи свою любов.
Оскар Вайльд казав: «Дружба набагато трагічніша від кохання: вона помирає дуже довго». А й справді, як же буває боляче, коли тебе зраджує твій найкращий друг.
Справжня дружба будується довго, роками. Ця дружба перевірена багатьма чинниками: перешкодами, щастям та горем, заздрістю. Щоб дружба існувала довго, треба докладати багато зусиль для її розвитку, постійно підтримувати та берегти.
У XXI сторіччі ми, люди, трохи заблукали в поняттях. Адже з’явилась така тенденція називати друзями, наприклад, тих, з ким учора один раз зіграв у футбол на шкільному подвір’ї. Це неправильно, адже тоді людина не здатна розгледіти справжню дружбу і залишається самотньою.
Дружба — це такий крихкий скарб, тому треба берегти його і пам’ятати, що людина, яка не має друзів, не може претендувати на звання щасливої людини
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття. По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш. Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь. По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується. Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо. Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
Дружба – найцінніший скарб Коли я читала книжки «Тореадори з Васюківки», «Митькозавр з Юрківки» та «Звук павутинки» мене найбільше вразили відносини головних героїв цих творів. Між ними є дещо спільне. Можливо це вміння дружити. Найвеселіша книга це «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка. Гарні друзі Ява Рень та Павлуша Завгородній вигадують цікаві справи для себе та оточуючих. Все що вони накоїли, вони роблять разом і покарання отримують також разом. Вони «хлопці з фантазією». «Смілива» ідея викопати метро під свинарником зі станціями «Клуня» та «Крива груша» була знешкоджена дідом Салимоном. Хлопці підтримують та турбуються один про одного. Коли в старій криниці вони знайшли собі нового товариша Собакевича, то Ява забороняє Павлуші спускатися до криниці, бо той недавно хворів на ангіну. Решта веселих пригод хлопців тільки підкріпляють дружні відносини хлопців. Повість Я.Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» також про веселі пригоди двох приятелів Митька Омельчука та Сергійка Стеценка. Хлопці проводять веселе літо у селі шукаючи монстра у лісі біля озера. Спільна справа хлопців не тільки більше їх здружила, але й дала їм можливість дізнатися багато цікавого зі світу зоології. Друзі пережили разом багато захопливих подій та пригод. Їм навіть довелося рятувати «потопаючого». Все це показало, що вони не тільки вміють дружити, але й можуть турбуватися та вибачати товариша. Головний герой повісті В.Близнюка «Звук павутинки» хлопчик Льончик – підліток з чутливою душею. У хлопчини буйна уява. Він вміє бачити те, що не бачать та не чують інші люди. Хлопчик живе у селі, де немає його однолітків. Тому він з задоволенням товаришує зі студентом Адамом та уявною подругою Ніною. Хлопчині стає сумно коли помирає від променевої хвороби Адам і з настанням осені разом з журавлиним ключем зникає Ніна. В цьому творі автор ніби просить нас не забувати яскраві фантазії нашого дитинства та цінувати найбільший скарб нашого життя – дружбу. Всі три повісті об’єднує вміння героїв товаришувати та цінувати своїх друзів дитинства.
Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього друга, то вона вже по-справжньому щаслива.Хто ж такий справжній друг? Це людина, яка завжди говорить тобі правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це людина, яка не пліткує в тебе за спиною, завжди прагне до Така людина завжди піднімає настрій, даруючи свою щиру та теплу посмішку. Якщо ти маєш таку людину, то ти повинен цінувати її, відповідати взаємністю, даруючи свою любов.Справжня дружба будується довго, роками. Ця дружба перевірена багатьма чинниками: перешкодами, щастям та горем, заздрістю. Щоб дружба існувала довго, треба докладати багато зусиль для її розвитку, постійно підтримувати та берегти.Дружба — це такий крихкий скарб, тому треба берегти його і пам’ятати, що людина, яка не має друзів, не може претендувати на звання щасливої людини.
Кожен з нас в тому чи іншому віці замислюється над питанням: що ж таке справжня дружба? Більшість людей, яких ми вважаємо своїми друзями, насправді всього лише наші знайомі, тобто ті, кого ми виділяємо з оточуючого нас суспільства. Нам відомі їх турботи, їх проблеми, ми вважаємо їх близькими нам людьми, звертаємося до них за до самі охоче допомагаємо їм у важкі часи. Здавалося б, прекрасні відносини – але таки немає повного одкровення. Ми не довіряємо їм свої найпотаємніші думки. Якщо до них приходить успіх, ми не радіємо за них так, як за самих себе. Це не сторонні нам люди, між ними існує певна близькість. Але чи можна назвати це дружбою?Статус дружби можна привласнити тільки чесним, щирим стосункам, коли в них є взаємне почуття добра один до одного і готовність безкорисливо до в будь-яку хвилину плюс душевна близькість. Про дружбу можна міркувати вічно, як, наприклад, про сенс життя або про любов … Можна гати її, але мало кому дано її щиро відчути. Скажу просто: “Дружба потрібна!” Дружба дає щасливу можливість прийняти іншу людину такою, якою вона є, не намагаючись переробити її під себе, пристосувати до власних потреб. Дружба – це радість спілкування, заснована на довірі та впевненості в надійності друга.
А ще хочеться сказати, що помиляються ті, хто стверджують, що дружба, яка існувала в далекому минулому, зникла в сучасному світі. Світ завжди буде наповнюватися друзями, які будуть постійно дарувати нам радість. Цінуйте друзів, адже це найпрекрасніші люди! Вони будуть з вами протягом усього життя!
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття. По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш. Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь. По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується. Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо. Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього друга, то вона вже по-справжньому щаслива.
Ось, наприклад, задзвонив телефон, і ти, спотикаючись, мчиш до слухавки. Бо це твій найкращий друг! Він тобі пропонує сходити в кіно на суперблокбастер, і ти кидаєш всі свої справи, пишеш батькам записку і в гарному настрої йдеш на зустріч. Якщо так, то ти володар найціннішого скарбу — дружби.
Хто ж такий справжній друг? Це людина, яка завжди говорить тобі правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це людина, яка не пліткує в тебе за спиною, завжди прагне до Така людина завжди піднімає настрій, даруючи свою щиру та теплу посмішку. Якщо ти маєш таку людину, то ти повинен цінувати її, відповідати взаємністю, даруючи свою любов.
Оскар Вайльд казав: «Дружба набагато трагічніша від кохання: вона помирає дуже довго». А й справді, як же буває боляче, коли тебе зраджує твій найкращий друг.
Справжня дружба будується довго, роками. Ця дружба перевірена багатьма чинниками: перешкодами, щастям та горем, заздрістю. Щоб дружба існувала довго, треба докладати багато зусиль для її розвитку, постійно підтримувати та берегти.
У XXI сторіччі ми, люди, трохи заблукали в поняттях. Адже з’явилась така тенденція називати друзями, наприклад, тих, з ким учора один раз зіграв у футбол на шкільному подвір’ї. Це неправильно, адже тоді людина не здатна розгледіти справжню дружбу і залишається самотньою.
Дружба — це такий крихкий скарб, тому треба берегти його і пам’ятати, що людина, яка не має друзів, не може претендувати на звання щасливої людини
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
Коли я читала книжки «Тореадори з Васюківки», «Митькозавр з Юрківки» та «Звук павутинки» мене найбільше вразили відносини головних героїв цих творів. Між ними є дещо спільне. Можливо це вміння дружити.
Найвеселіша книга це «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка. Гарні друзі Ява Рень та Павлуша Завгородній вигадують цікаві справи для себе та оточуючих.
Все що вони накоїли, вони роблять разом і покарання отримують також разом. Вони «хлопці з фантазією». «Смілива» ідея викопати метро під свинарником зі станціями «Клуня» та «Крива груша» була знешкоджена дідом Салимоном. Хлопці підтримують та турбуються один про одного. Коли в старій криниці вони знайшли собі нового товариша Собакевича, то Ява забороняє Павлуші спускатися до криниці, бо той недавно хворів на ангіну. Решта веселих пригод хлопців тільки підкріпляють дружні відносини хлопців.
Повість Я.Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» також про веселі пригоди двох приятелів Митька Омельчука та Сергійка Стеценка. Хлопці проводять веселе літо у селі шукаючи монстра у лісі біля озера. Спільна справа хлопців не тільки більше їх здружила, але й дала їм можливість дізнатися багато цікавого зі світу зоології. Друзі пережили разом багато захопливих подій та пригод. Їм навіть довелося рятувати «потопаючого». Все це показало, що вони не тільки вміють дружити, але й можуть турбуватися та вибачати товариша.
Головний герой повісті В.Близнюка «Звук павутинки» хлопчик Льончик – підліток з чутливою душею. У хлопчини буйна уява. Він вміє бачити те, що не бачать та не чують інші люди. Хлопчик живе у селі, де немає його однолітків. Тому він з задоволенням товаришує зі студентом Адамом та уявною подругою Ніною. Хлопчині стає сумно коли помирає від променевої хвороби Адам і з настанням осені разом з журавлиним ключем зникає Ніна. В цьому творі автор ніби просить нас не забувати яскраві фантазії нашого дитинства та цінувати найбільший скарб нашого життя – дружбу.
Всі три повісті об’єднує вміння героїв товаришувати та цінувати своїх друзів дитинства.
Про дружбу можна міркувати вічно, як, наприклад, про сенс життя або про любов … Можна гати її, але мало кому дано її щиро відчути. Скажу просто: “Дружба потрібна!” Дружба дає щасливу можливість прийняти іншу людину такою, якою вона є, не намагаючись переробити її під себе, пристосувати до власних потреб. Дружба – це радість спілкування, заснована на довірі та впевненості в надійності друга.
А ще хочеться сказати, що помиляються ті, хто стверджують, що дружба, яка існувала в далекому минулому, зникла в сучасному світі. Світ завжди буде наповнюватися друзями, які будуть постійно дарувати нам радість. Цінуйте друзів, адже це найпрекрасніші люди! Вони будуть з вами протягом усього життя!
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.