Епоха романтизму давно минула в літа. В першу чергу, романтизм проявився як новий напрям у літературі, десь в минулому і позаминулому сторіччі.
Основною характеристикою романтизму була велика увага до почуттів. На перве місце у творах видатних письменників та поетів епохи романтизму виходили переживання людини, его емоційний стан.
Дії людини, якою володіють почуття під час незрозумілі та нелогічні, але вони захоплюють так само, як природні стихії. Невипадково, однією з найчастіших тем для своїх творів, романісти вибирали тему кохання – бурхливого, несподіваного, приголомшливого дивовижного почуття. Крім теми любовних переживань – романістів захоплювала тема природи та розглядання людини в колі природи, як її нероздільний частини. Людина, як частина великої сили, потужної, неосяжної.
Сили, що живить наповнює. Романісти зуміли звернути увагу людей на необхідність зупинитися і згадати про необхідність бути ближче до природи. І це подіяло. Люди, натхненні романтичною літератури почали активно займатися туризмом, частіше бувати на природі.
Меня приваблює романтизм своєю головною ідеєю – тим що головна глибина, сила і багатство людині в її емоціях. Я поділяю цю думку. Мені здається, о саме емоції відповідають за розвиток душевності, доброти, прагнення знайти порозуміння між людьми.
Прогрес робить наш світ більш розвиненим. Але разом з тим, якщо ми разом з технічним прогресом не будемо розвивати свою душу, свої якості, звертати уваги на свої почуття, емоції – ми можемо зникнути в цьому новому світі, переставши бути самим собою. Вже зараз деякі плутають віртуальний світ з реальним.
Вже зараз молодь не знає чім зайняти себе, коли залишається на деякій час без комп’ютерів, телефонів. Ми розучилися думати, питати себе – а що я відчуваю, а що я хочу глобального в своєму житті?
Романісти показують вихід. Вони показують шлях – як не втратити зв’язок із самим собою та справжнім світом.
Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Епоха романтизму давно минула в літа. В першу чергу, романтизм проявився як новий напрям у літературі, десь в минулому і позаминулому сторіччі.
Основною характеристикою романтизму була велика увага до почуттів. На перве місце у творах видатних письменників та поетів епохи романтизму виходили переживання людини, его емоційний стан.
Дії людини, якою володіють почуття під час незрозумілі та нелогічні, але вони захоплюють так само, як природні стихії. Невипадково, однією з найчастіших тем для своїх творів, романісти вибирали тему кохання – бурхливого, несподіваного, приголомшливого дивовижного почуття. Крім теми любовних переживань – романістів захоплювала тема природи та розглядання людини в колі природи, як її нероздільний частини. Людина, як частина великої сили, потужної, неосяжної.
Сили, що живить наповнює. Романісти зуміли звернути увагу людей на необхідність зупинитися і згадати про необхідність бути ближче до природи. І це подіяло. Люди, натхненні романтичною літератури почали активно займатися туризмом, частіше бувати на природі.
Меня приваблює романтизм своєю головною ідеєю – тим що головна глибина, сила і багатство людині в її емоціях. Я поділяю цю думку. Мені здається, о саме емоції відповідають за розвиток душевності, доброти, прагнення знайти порозуміння між людьми.
Прогрес робить наш світ більш розвиненим. Але разом з тим, якщо ми разом з технічним прогресом не будемо розвивати свою душу, свої якості, звертати уваги на свої почуття, емоції – ми можемо зникнути в цьому новому світі, переставши бути самим собою. Вже зараз деякі плутають віртуальний світ з реальним.
Вже зараз молодь не знає чім зайняти себе, коли залишається на деякій час без комп’ютерів, телефонів. Ми розучилися думати, питати себе – а що я відчуваю, а що я хочу глобального в своєму житті?
Романісти показують вихід. Вони показують шлях – як не втратити зв’язок із самим собою та справжнім світом.
Объяснение:
загугли и там найди все что тебе надо. тут ответят через дня 3-4 ато и больше
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.